Собачья крапива лечебные свойства и противопоказания
Автор:
Наталья
Опубліковано у Садові рослини Опубліковано: 17 лютого 2019Доповнено: 24 вересня 2019
Собача кропива (лат. Leonurus), або глуха кропива, синдра, шандра – рід трав’янистих багаторічників або дворічників родини Глухокропивові, представники якого в дикій природі ростуть переважно в Євразії (Близький Схід, Сибір, Центральна Азія, Європа). Декілька видів роду натуралізувалося в Північній Америці. Росте собача кропива на луках, пустирях, сміттєвих місцях, залізничних насипах, в урвищах, кар’єрах, по берегах річок. Два види – собача кропива і собача кропива волохата (п’ятилопатева) – є лікарськими рослинами.
Посадка й догляд за собачою кропивою
- Цвітіння: із початку липня до кінця літа.
- Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – під зиму або напровесні, після півторамісячної стратифікації.
- Освітлення: яскраве сонячне світло.
- Ґрунт: будь-який.
- Полив: тільки в разі посухи.
- Підживлення: з другого року влітку вносять розчин Нітроамофоски.
- Розмноження: насіннєве.
- Шкідники та хвороби: практично не уражається.
- Властивості: є лікарською рослиною, включається до складу різних зборів.
Детально про вирощування собачої кропиви читайте нижче
Трава собача кропива – опис
У висоту собача кропива сягає від 30 см до 2 м. Корінь у неї стрижневий, стебло чотиригранне, прямостояче, іноді розгалужене. Нижнє листя кропиви собачої завдовжки до 15 см пальчасто-розсічене або пальчасто-лопатеве, верхнє листя, іноді цільне, що ближче до верхівки, то дрібніше. Усе листя кропиви собачої черешкове. Дрібні квітки зібрані в переривчасті колосовидні суцвіття, що формуються в пазухах листків або на кінцях стебел. Плід собачої кропиви – ценобій, що складається з чотирьох рівномірно розвинених частин. Багато видів собачої кропиви є медоносами.
Вирощування собачої кропиви
Посадка собачої кропиви
На одному місці собачу кропиву вирощують 3-5 років. Культура вирізняється посухостійкістю і невибагливістю до складу ґрунту. Свіже насіння рослини має дуже низьку прорісність, але якщо його після збору дозарити впродовж двох місяців, то прорісність підвищується до 85 %: при оптимальній вологості й температурі ґрунту 4-6 ºC насіння проростає вже на 4-5 день.
Сіють собачу кропиву під зиму або напровесні, однак перед весняним посівом насіння стратифікують упродовж 1-1,5 місяців у нижньому ящику холодильника, помістивши в поліетиленовий пакет або пластикову посудину з вологим піском (1:3). Осінній посів здійснюють за тиждень-півтора до морозів сухим насінням на глибину 1-1,5 см, а навесні посівний матеріал заглиблюють на 2 см. Ширина між рядами зберігається в межах 45-60 см. При підзимньому посіві насіння витрачається на 15-20 % більше, ніж при весняному.
Догляд за глухою кропивою в саду
Після появи сходів їх проріджують таким чином, щоб на одному метрі рядка було 4-6 рослин. У перший сезон догляд за собачою кропивою полягає в прополюванні ділянки. Полив знадобиться тільки в разі затяжної посухи. Починаючи з другого сезону, крім прополювання, потрібно буде розпушувати ґрунт навколо рослин, зрізати торішні стебла і один раз за літо внести на ділянку Нітроамофоску.
Збір собачої кропиви і зберігання
Збирають урожай собачої кропиви з другого року вегетації: з рослин зрізають верхівки стеблинок завтовшки не більше 5 мм і бічні живці. Роблять це в липні, коли цвітінням охоплені 2/3 рослин, а третина перебуває в процесі бутонізації. До збору приступають після того, як із трави зійде роса. Другий збір проводять через півтора місяці після першого. Зібрану сировину розкладають у затінку тонким шаром і сушать, час від часу ворушачи і перевертаючи. Можна сушити собачу кропиву, зв’язавши її в пучки й підвісивши до стелі в добре провітрюваному приміщенні – на горищі, балконі, веранді. За потреби використовують сушарки для трави, однак температура в камерах не повинна перевищувати 50 ºC. Готова сировина, коли листя легко перетирається між пальцями на потерть, а стебла переламуються при найменшому зусиллі. Суха глуха кропива має специфічний запах і гіркий смак.
Зберігають сировину глухої кропиви в мішечках із тканини, в щільних паперових пакетах або в картонних коробках у сухому й прохолодному місці, далеко від прямих сонячних променів. При утриманні в описаних умовах термін придатності трави собачої кропиви складає 3 роки.
Види і сорти собачої кропиви
Рід Собача кропива родини Глухокропивові включає 24 види, які ділять на 5 підсекцій. Що цікаво: в народній медицині європейських країн застосовуються одні види собачої кропиви, а в східних країнах (у китайській і корейській народній медицині) – зовсім інші. У культурі вирощуються такі види собачої кропиви:
Собача кропива сизувата (Leonorus glaucescens)
– рослина сірого кольору через густе опушення щільними, спрямованими вниз притиснутими волосинками. Квітки у рослин цього виду світло-рожевого відтінку.
Пустырник татарский (Leonorus tataricus)
– рослина з опушеним довгими волосинками тільки в верхній частини стеблом і голим, тонко розсіченим листям. Віночок квіток рожево-фіолетового кольору.
Собача кропива звичайна (Leonorus cardiaca)
трав’янистий багаторічник із коротким дерев’янистих кореневищем і бічними коренями, що відходять від нього, розташованими в ґрунті на невеликій глибині. Стебла у рослини чотиригранні, ребристі, порожнисті, прямостоячі, розгалужені у верхній частині, вкриті довгими відстовбурченими волосинками, зазвичай зелені, але іноді червонувато-фіолетові, заввишки від 50 см до 2 м. Листки супротивні, черешкові, поступово до верхівки стебла зменшуються. Верхня сторона листової пластини темно- або яскраво-зелена, нижня – з сіруватим відтінком. Нижнє листя рослин цього виду яйцеподібне або округле, п’ятироздільне; середнє – ланцетне або довгасто-ланцетне, трилопатеве або трироздільне, з широкими зубчастими частками; верхівкові листки прості, з бічними зубцями. Дрібні рожеві квітки, які сидять у кільцях, утворюють верхівкові колосовидні суцвіття. Плід складається з темно-коричневих горішків. У європейській культурі рослина вирощується як лікарська.
Собача кропива п’ятилопатева (Leonorus quinquelobatus)
або волохата яку деякі вчені вважають різновидом собачої кропиви звичайної. У всякому разі, їхні ареали збігаються. Відрізняється собача кропива волохата від звичайної тим, що її нижні й середні листки п’ятироздільні, а верхні трилопатеві. Стебло рослини вкрите відстовбурченими довгими волосинками.
Властивості собачої кропиви – шкода і користь
Лікувальні властивості собачої кропиви
Трава собачої кропиви містить флавоноїди (кверцетин, рутин, квінквелозид і інші), алкалоїди, сапоніни, ефірну олію, дубильні речовини, органічні кислоти (яблучну, ванілінову, лимонну, винну, урсолову), вітаміни A, C і E, калій, кальцій, сірку та натрій.
Трава собачої кропиви і її цілющі властивості відомі з давніх часів. У середні віки аптекарі і лікарі застосовували цю рослину широко, але з часом її забули, і тільки в кінці XIX століття про собачу кропиву знову згадали, а в 30-і роки XX століття науковим шляхом було встановлено, що седативний ефект препаратів собачої кропиви в півтора разу вищий за дію валеріани лікарської. Собача кропива стабілізує серцевий ритм, зміцнює міокард, посилює його скорочення при тахікардії, міокардиті, кардіосклерозі, ішемічній хворобі серця, стенокардії та серцевій недостатності 1-3 ступеня. Вона знижує тиск при гіпертонії, знижує рівень холестерину, уміст молочної кислоти й глюкози в крові, має протисудомну та спазмолітичну дію. Ефективне застосування собачої кропиви й у лікуванні шлунково-кишкових захворювань: спазмів, гастриту, коліту, метеоризму, неврозів, катару товстого кишківника та інших хвороб. Має собача кропива також протизапальну й відхаркувальну властивості, а її заспокійливу дію використовують при лікуванні безсоння, психастенії, істерії, тиреотоксикозу й вегетосудинної дистонії. У гінекології траву собачої кропиви призначають при нестабільних і хворобливих регулах, маткових кровотечах, а також при клімактеричному синдромі.
Лікують собачою кропивою і такі захворювання, як застарілий кашель, епілепсія та базедова хвороба, а її насіння застосовують при глаукомі.
В аптеках собачу кропиву продають у таких препаратах: настоянка собачої кропиви, заспокійливий збір №2, Фітоседан, трава собачої кропиви, таблетки Собача кропива форте Евалар (із вітаміном B6 і карбонатом натрію), Собача кропива форте, Собача кропива П, екстракт собачої кропиви в таблетках.
Собача кропива – протипокази
Препарати собачої кропиви можуть викликати алергічну реакцію, і якщо у вас є індивідуальна незносність цієї рослини, то і її препарати вам протипоказані. Собача кропива надає стимулюючу дію на гладку мускулатуру матки, тому її вживання не рекомендується під час вагітності і після аборту. Протипоказана собача кропива тим, хто страждає виразкою шлунку, ерозивним гастритом і артеріальною гіпотензією. Окрім того, препарати собачої кропиви викликають сонливість, тому не рекомендовані людям, чия робота вимагає підвищеної концентрації уваги.
Розділи: Садові рослини Бур’ян Рослини на С Медоноси
Після цієї статті зазвичай читають
Говорят, в природе нет ничего бесполезного, и каждая былинка может принести огромную пользу, если знать, как ее применить. Не исключение – и трава пустырник. Лечебные свойства и противопоказания этого растения знали еще лекари древности, вот потому-то при каждом монастыре в Европе выращивали пустырник. Зачем это делали монахи, и чем ценен пустырник сегодня?
Немного о любви…
Есть такая славянская легенда. Жили в одном селе влюбленные друг в друга парень и девушка, но не могли они связать себя узами брака по причине несогласия родителей. Пошла однажды девушка за травами в лес, и увидел ее там лесной дух да влюбился. Стал он сулить красавице богатства и красивую жизнь взамен на ее ласки, но девушка убежала от него. За обиду наслал дух на строптивицу недуг: с каждым днем таяла она, как свечка. Пошел парень к духу молить о пощаде и просить здоровья для любимой. Но дух пообещал милость, если парень отречется от своей любви и уйдет жить в пустошь. И, пока он будет жить один, жива будет и девушка.
Так и ушел юноша в дикие места, где ради любимой прожил до старости, а когда пришла ему пора умирать, он заплакал от того, что бессилен продлить жизнь своей возлюбленной. Там, где наземь упали его слезы, выросла трава пустырник…
Пустырник – собачья крапива
Под общим названием «пустырник» объединены около трех десятков видов растения, среди которых самое широкое распространение получили пустырник сердечный и пустырник пятилопастный (его называют и мохнатым). И тот, и другой пустырник полезные свойства и противопоказания имеют сходные, и потому используются для лечения одинаково.
Выглядит пустырник так: на длинном, до 2 метров в высоту, стебле расположены черешковые листья, пальчаторассеченные снизу и иногда цельные, но мелкие у верхушки. Имеет стержневой корень, стебли покрыты длинными волосками. За верхушку пустырник называют «львиным хвостом» — именно так переводится название растения с латыни (Leonúrus). Внешне она и впрямь напоминает кончик хвоста этой большой кошки. Также растение известно под названиями крапива глухая, сердечник, пустырник волосистый, лохматый.
Цветет пустырник почти все лето, мелкие цветки располагаются по типу прерывистого колоска на верхушках стеблей. Плод имеет 4 орешка и созревает в августе-сентябре. Почему именно пустырником названо это растение у нас, понятно – любит он заброшенные, мало посещаемые людьми местечки вдоль дорог и по берегам рек, на свалках, наверное, поэтому и возникло еще одно его неофициальное название – «собачья крапива». Цепляясь семенами за шерсть животных и человеческую одежду, пустырник рассеивается по земле сам. Но и в качестве специально культивируемого растения чувствует пустырник себя неплохо.
Вообще же родиной этого рода лекарственных трав считается Азия, а в Европе пустырник – «гость» завозной. Натурализовали его в этой части света за последнюю тысячу лет, выращивая как лекарственное сырье при монастырях. Пустырник-трава, польза и вред были оценены не только монахами, но и мирянами, вскоре стала обитателем двориков и палисадников.
Пустырник- фото растения
Посмотрите как выглядит пустырник, фото растения, его листья, цветение можно рассмотреть ниже.
Заготовка пустырника
Самостоятельно заготовить пустырник несложно, лечебное сырье-это трава, ее собирают в начале цветения. Для этого собирают во время цветения, обычно в июле-месяце, верхние части стеблей около 40 см, толщина стебля должна быть не менее 5 мм. Сушат их под навесами или на чердаках, где нет доступа лучам солнца, и есть хорошая вентиляция, расстилать тонким слоем и часто переворачивать, следить за тем, чтобы трава не чернела. Хранить для лечения лекарственное сырье нужно в сухом помещении не более 3 лет.
Цветет пустырник в первый же год. На второй и последующий годы заготовку сырья для лечения можно производить дважды: сразу после зацветания и вторично на уже отросших побегах. Качество сырья не зависит от времени его сборки.
Можно заготавливать и пустырниковые плоды – в них много ценных лекарственных масел. Но не только как лекарство используют пустырник. Лечебные свойства и противопоказания растения не особо заботят пчел, которые не облетают цветущие кустики стороной – пустырник является неплохим медоносом. Можно получить 200 кг. меда с 1 гектара посевов. Пустырниковый мед имеет соломенный желтый цвет и хорошие вкусовые качества, поэтому пчеловоды рядом с посевами пустырника располагают свои пасеки. А если Вы встретите в продаже такой мед, смело покупайте.
Трава пустырник: лечебные свойства и противопоказания
Главнейшее свое свойство пустырник давно раскрыл людям – это превосходное седативное средство. По своему воздействию на организм пустырник схож с валерианой, но что лучше — валерьянка или пустырник – зависит от конкретного случая лечения, от индивидуальной переносимости или непереносимости компонентов в составе растений, возраста пациента и т. д. Пустырник обладает антибактериальным, противовоспалительным и антибактериальным свойством.
В составе пустырника есть эфирные масла, флавоноиды, дубильные вещества, витамин С, рутин, леонурокардин и т. д. Растение в своем составе имеет калий и кальций, которые необходимы для сердечной деятельности.
Применяется пустырник при:
- тромбозе;
- заболеваниях ЖКТ;
- гипертонии (важно для тех, кто не знает, пустырник понижает или повышает давление);
- сердечно-сосудистых неврозах, пороках сердца, склерозе сердечной мышце;
- базедовой болезни;
- бессоннице;
- кашле;
- депрессивных и угнетающих состояниях;
- невралгии;
- истерии;
- менструальных сбоях, маточных кровотечениях, болезненных менструациях;
- эпилепсии, параличе и т. д.
Препараты из пустырника замедляют частоту и увеличивают силу сердечных сокращений, понижают артериальное давление, регулируют деятельность желудочно-кишечного тракта. Трава применяется для лечения климактерического периода у женщин и мужчин.
Пустырник хорошо помогает при начальных стадиях лечения гипертонии, эффективен при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки, особенно если болезнь возникла на почве повышенного нервного состояния.
Кроме того, что имеет пустырник лечебные свойства, и противопоказания к применению тоже у него есть, например, беременность. Раньше почти всем беременным назначали пустырник в качестве препарата, помогающего избавиться от излишней возбудимости. Но на сегодня такое лечение считают опасным: он может вызвать излишнее расслабление маточных мышц и вызвать выкидыш либо стать причиной кровотечения.
Нельзя принимать для лечения пустырник гипотоникам, аллергикам и грудным детям, лицам с брадикардией.
Трава пустырника: применение
Если заготовить пустырник самостоятельно не получилось, можно приобрести сырье для лечения в аптеке. Часто растение включено в состав лекарственных сборов и чаев. В аптеке можно приобрести готовую настойку пустырника или пустырник в каплях, инструкция по применению к которым уже содержится на упаковке либо внутри нее. Есть пустырник и в виде таблеток (например, эваларовские).
Самостоятельно можно приготовить препараты и в домашних условиях.
При судорогах, неврозе и гипертонии:
- 50г сырья залить стаканом водки и вдали от солнечных лучей в закрытой емкости настаивать 2 недели. Затем отфильтровать. Применять нужно по 20 мл 3 раза в сутки.
- Смешав в равных частях спиртовые настойки пустырника и валерианы, пиона и боярышника, принимать получившийся настой по чайной ложке перед сном.
- Стаканом кипятка залить столовую ложку травы пустырника, добавить ложку мелиссы или перечной мяты. Настоять не менее получаса и принимать для лечения как чай 1-2 раза в день.
При заболеваниях ЖКТ пригодится такой рецепт для лечения: в стакане кипятка настоять столовую ложку травы пустырника и принимать перед едой по ¼ стакана.
При высоком давлении, нарушениях сна и нервозности: на одну столовую ложку измельченного корня валерианы, по четыре – пустырника и боярышника, по две – мелиссы и зверобоя залить 500 мл кипятка. Через 10 минут отфильтровать и принимать по 1/3 стакана, при этом один из приемов должен приходиться непосредственно перед ночным сном.
Настойка пустырника: польза и вред
Самой эффективной лекарственной формой пустырника является его настойка на спирту. Именно в спирт вытягивается максимум активных веществ, сохраняются витамины, которые попросту разрушаются, если готовить отвары и настои на воде. Можно просто прийти в аптеку, и спросить у фармацевта препарат «настойка пустырника», инструкция по применению, противопоказания и дозировка будут уже указаны на упаковке. Но как быть, если хочется приготовить настойку самостоятельно?
Во первых, нужно знать: настойка пустырника от чего помогает? А помогает она, в первую очередь, при болезнях сердца и нервной системы. Активные вещества пустырника оказывают седативное действие на клетки нервной центральной и периферической системы – нейроциты.
Дозировка: 30-50 капель настойки разводят в ¼ стакана воды и принимают 2-3 раза в сутки. Если же нужно успокоить нервы «здесь и сейчас», пустырник не поможет, из самого доступного лучше «Корвалол» или «Валидол». Настойка пустырника же обладает так называемым «накопительным» действием – чем дольше прием, тем выраженнее эффект. Однако непрерывный курс приема не должен превышать одного месяца.
Если вдруг произошла при приеме препарата «настойка пустырника» передозировка, то чего ожидать, и что делать? Возможно появление тошноты и рвоты, головокружение, предобморочное состояние, состояние опьянения, аллергические проявления, замедление сердцебиения и пульса, боль в желудке и т. д. Необходимо вызвать рвоту (если она не началась сама), сделать промывание желудка. При необходимости возможна госпитализации. Препарат стоит хранить подальше от тех мест, куда имеют доступ дети или пожилые люди нарушением памяти и внимания. Ни в коем случае нельзя употреблять настойку как аналог алкогольного напитка в увеселительных целях!
Противопоказаниями к приему спиртовой настойки пустырника являются:
1. из-за содержания спирта:
- детский возраст (младше 12 лет), беременность и кормление грудью;
- индивидуальная непереносимость алкоголя и аллергическая реакция на пустырник;
- заболевания печени;
- необходимость управления механизмами, транспортом или деятельность, требующая точности и повышенного внимания.
2. одновременный прием иных седативных препаратов;
3. низкое артериальное давление;
4. обострение эрозивно-язвенных состояний желудка и кишечника.
Крепкие нервы, хороший сон, отличное настроение – вот залог хорошего самочувствия и здоровья. Настойка пустырника помогает приобрести все это, но, в отличие от таблеток, не содержит ненужных дополнительных компонентов – красителей, крахмала, диоксидов титана и кремния, талька и тому подобного. Огромный плюс данной лекарственной формы – ее низкая стоимость (от 10 рублей!) и доступность (отпуск без рецепта, наличие во всех аптеках).
Будьте здоровы и берегите свои нервы!
Как вырастить пустырник
Посадите на своем дачном участке это целебное растение и у Вас всегда будет чудесный лекарь, который имеет лечебный эффект и поможет бороться со многими болезнями. Тем более, что уход совсем несложен. А для не имеющих возможности вырастить и собрать сырье самостоятельно, даю ссылочку, это интернет-магазин экологических трав Алтая, там можно заказать травку.
Пустырник размножают семенами. Для этого их следует сажать в феврале-марте на рассаду, можно прямо в открытый грунт в апреле-мае, или осенью (под зиму). Если семена сеять весной, предварительно их нужно стратифицировать при температуре 0-4 градуса. Для этого семена высевают, увлажняют из распылителя, накрывают пленкой или стеклом и держат при температуре 0-4 градуса в течении 3 недель, только потом переносят в тепло. При комнатной температуре всходы должны появиться через 10-14 дней. После этого сеянцы следует распикировать в фазе 2-3 настоящих листьев. В открытый грунт высаживают через 4-6 недель. При посадке под зиму, семена заделывают на глубину до 1,5 см, при весеннем посеве на глубину до 3 см.
Для посадки пустырника почву необходимо перекопать и пробороновать. Ширина междурядий должна составлять 60 см. Растение предпочитает рыхлые и некислые почвы, светлые солнечные места. Уход сводится к следующему: нужно рыхлить почву и пропалывать сорняки. Весной не забудьте убрать прошлогодние листья и прорыхлить почву. Весной можно подкормить пустырник удобрением, в состав которого входит азот и фосфор. Норма внесения удобрения 4 грамма на квадратный метр.
Советую прочитать: что такое элетрофорез?